КОМПРЕС — пов’язка, змочена водою або якимось лікарським розчином, яку накладають на хворе місце для лікування. К. є різновидом відтяжної терапії. Компреси застосовують для розсмоктування місцевих запальних процесів на шкірі, підшкірній жировій клітковині і тканинах, що знаходяться нижче. К. бувають загальні й місцеві, зігріваючі, холодні й гарячі. До загальних компресів відносять загальне вологе укутування. Зігріваючий К. викликає приплив крові до вогнища запалення, що сприяє розсмоктуванню інфільтрату та усуненню набряку. Зігріваючий К. складається з 3 шарів. Перший шар — із тканини в декілька шарів, змочений водою кімнатної температури, яку віджимають і прикладають до шкіри. На нього кладуть клейонку, вощений папір або целофан, що на 2–3 см відступає від краю вологого шару. Поверх накладають товстий шар вати ще більшого розміру. Всі шари щільно прикріпляють до тіла декількома оборотами бинта, а також укутують хустиною або шарфом. Через 6–8 год К. змінюють сухою теплою пов’язкою або протирають шкіру спиртом для запобігання мацерації. Крім води, розчинами для компресу можуть бути горілка, розбавлений 50% етиловий спирт, одеколон, слабкий розчин оцту (1 чайна ложка на 500 мл води), камфорна олія. Холодні К. (примочки) накладають при забитті, гарячці (на голову), травмах, кровотечах, гострих запальних процесах на шкірі з ерозіями і мокнуттям. Для накладання беруть кусок тканини, складений у кілька шарів, змочують у холодній (краще з льодом) воді, віджимають і прикладають на потрібне місце. Кожні 2–3 хв упродовж години компрес змінюють на новий. Іноді до води додають свинцеву воду, оцет, рідину Бурова (2 столові ложки на 500 мл води). Для лікувальних примочок використовують розчин борної кислоти, фурациліну (1:1000). Гарячий К. готують з тканини, складеної в кілька шарів і змоченої гарячою водою (50–60 оС), поверх якої накладають клейонку та накривають вовняною тканиною. Через кожні 5–10 хв компрес міняють. Гарячі К. застосовують для зігрівання при міозитах, радикулітах. Різновидом гарячого К. є припарки. При припарках використовують грілку або мішечок, наповнений льняними зернами (висівками, ромашкою), попередньо провареними або розпареними. Мішечок віджимають, остуджують (щоб не обпекти шкіру), накладають на шкіру, зверху накривають клейонкою та теплою тканиною (ватою), закріплюють бинтом. Гарячий К. чинить розсмоктувальну і знеболювальну дію на вогнище запалення.
Самура Б.А., Черних В.Ф., Киреев И.В. и др. Первая доврачебная помощь. — Х., 2004; Палеев Н.Р. Справочник медицинской сестры по уходу. — М., 1999.